ФотогалереиВидео    Facebook TwitterYouTubeInstagram

Обережно! Змії!

Літо – період активних виїздів на природу. Для того, щоб подібні «вилазки» залишили після себе тільки приємні спогади, людина повинна бути готовою до тих чи інших непередбачених ситуацій, зокрема, до зустрічі зі змією. Готова, але не озброєна! Адже при правильному поводженні, змія не представляє для людей небезпеки. Небезпекою для екосистеми буде невиправдане вбивство змії.

У Харківській області найбільш відомі п'ять видів змій, але вони живуть в різних ландшафтах. Тому всіх разом їх не зустріти.

Звичайний і водяний вужі живуть біля водойм, але полюють на різну здобич. Звичайний вуж харчується майже виключно амфібіями, переважно жабами. Водяний же вуж – це змія-рибалка, харчується дрібною рибою. Якщо звичайного вужа (Natrix natrix) легко впізнати по добре помітним жовтим або помаранчевим плямам на голові, то у водяного немає ніяких помітних ознак. Його забарвлення досить мінливе: різні відтінки від сірого до бурого. Якщо придивитися, то на тулубі можна розрізнити слабо виражені плями, розташовані в шаховому порядку. Ось чому на деяких мовах його називають шаховим вужем. Звідки і його латинська назва – Natrix tesselata.

Мідянка (Coronella austriaca) широко поширена в нашому регіоні, але зустрічається далеко не скрізь. На відміну від вужів, у мідянки гладка луска, з чим пов'язана її англійська назва – smooth snake (буквально «гладка змія»). Харчується переважно ящірками, тому зустрічається в степу і на луках, а в лісі її можна зустріти на галявинах і узліссях. Попутно поїдає безногих ящірок веретениць, молодих змій інших видів, в тому числі молодь гадюк. Що стосується дрібних гризунів, то мідянка може годуватися голими дитинчатами, яких знаходить в норах мишей і полівок.

Обидва види вужів і мідянка нешкідливі для людей.

Гадюка Нікольського (Vipera nikolskii) – лісовий вид, що населяє переважно діброви. Харчується в основному дрібними гризунами, додатково – бурими жабами і пташенятами дрібних птахів. Найчастіше її зустрічають в лісах Харківського, Краснокутського, Вовчанського, Печенізького, Чугуївського та Зміївського районів.

Степова гадюка (Vipera renardi) у другій половині ХХ століття зникла в більшості районів Харківської області через тотальну оранку степів і надмірне застосування отрутохімікатів в сільському господарстві. Зустрічі з нею на збережених ділянках степу і балок із степовою рослинністю досить рідкісна подія навіть для фахівців-герпетологів, що вивчають рептилій і амфібій. Крім гризунів, гадюка поїдає ящірок, а також великих комах і павуків.

З усіх змій нашого регіону певну небезпеку становлять тільки гадюки. Тут слід зробити зазначити, що в нормі, укуси наших видів гадюк не являють смертельної небезпеки для дорослих людей. За умови правильно наданої допомоги, потерпілі одужують протягом тижня, часто і раніше. Зрозуміло, маленькі діти важче переносять укуси гадюк. У багатьох людей буває гостро виражена алергічна реакція на зміїну отруту. Тому при зустрічі зі змією просто відступіть або обійдіть! І можете не хвилюватися – гнатися за вами вона не буде. Тим більше, що змія ніколи не нападає на людину першою. Але якщо укус все ж стався, негайно надайте першу допомогу. Перш за все, терміново прийміть протиалергійний препарат. Укушене місце відсмоктувати не можна! Зате показано рясне пиття. Бажано дати спокій укушеній кінцівці, але накладати джгут категорично заборонено – створюється пряма загроза омертвіння тканин! Постраждалого слід якомога швидше доставити до найближчої лікарні, де у важких випадках буде забезпечено симптоматичне лікування.

Дітям необхідно роз'яснювати елементарні правила безпечної поведінки на природі. Зокрема, не слід заходити в густу траву або чагарник, коли не бачиш, куди ступаєш ногою, не сунути руки в різного роду нори, густу рослинність, купи хмизу і т.п. У таких місцях можна наштовхнутися не тільки на змію, а й на отруйного павука або осине гніздо. З природою треба бути на ВИ!