ФотогалереиВидео    Facebook TwitterYouTube Google+

Коли собака став свійською твариною?

Складно собі уявити долю людства, якби наші пращури не приручили різних тварин. Наразі описано понад півтора мільйона видів тварин і тільки близько п’ятдесяти з них були одомашнені людиною. Собаки успадкували чимало звичок і поведінку від своїх предків – вовків, які виробили цілу низку взаємовідносин й особливу мову тіла. Тільки для вовків і собак характерний загрозливий «закритий вищир», коли демонструються зціплені зуби і домінантні особини піднімають хвіст під час демонстрації свого рангу.

Цими складними формами соціальної поведінки можна пояснити неабияку здатність собак до навчання. Ці ж атрибути дали собакам можливість контактувати з людьми і дозволили стати сьогодні одним з найбільш процвітаючих видів ссавців на планеті. Зрозуміло що, японський хін, мальтійська болонка або празький крисарік зовнішньо зовсім не схожі на своїх предків, але це вже результат селекції і столітньої кропіткої роботи людини в цьому напрямку. І хоча немає одностайної думки експертів щодо деталей походження собак, беззаперечним є те, що саме людина зіграла значну роль у формуванні порід.

Одомашнювати собак першими почали мешканці окремих районів Сибіру й Європі приблизно 15000 років тому. Нещодавно в Європі було знайдено залишки черепа з явними собачими ознаками. Вік знахідки – приблизно 30 тисяч років. Емігранти з Сибіру вочевидь перетнули Берингову протоку вже в компанії з вірними друзями, і деякі експерти припускають, що саме тоді люди почали використовувати їздових собак. Найбільш ранні археологічні знахідки приручених собак в Північній Америці поки датуються приблизно 9000 років тому. Тут собаки були єдиними тваринами на той період. На собак лягала велика частина навантаження і під час міграції племен апачів і навахо 1400 років тому. Використання собак як в'ючних і їздових тварин в цих культурах зберігалося навіть після появи коней в Північній Америці. Проте доведено, що всі аборигенні собаки Америки і більшість собак світу походять від вовків, одомашнених близько 15000 років тому в Китаї.

 

Підвищена грайливість  порівняно з дикими предками  пояснюється явищем інфантилізації – доволі поширеним при одомашненні. Інакше кажучи, собака – таке собі доросле щеня вовка. Цим і пояснюється дитяча прихильність собаки до хазяїна і готовність завжди спілкуватися з ним.

Породы собак
Собака которая не гавкает