ФотогалереиВидео    Facebook TwitterYouTube Google+

1 жовтня - Всесвітній день вегетаріанства

1 жовтня відзначається Всесвітній день вегетаріанства. Це свято було засновано Північноамериканською вегетаріанською спільнотою в 1977 році аби підвищити інформованість громадськості щодо переваг вегетаріанського способу життя як з боку здоров'я і екології, так і з етичної точки зору.

Уважається, що вегетаріанство зародилося в азіатських країнах ще в стародавні часи, і в його основі спочатку лежать релігійні традиції буддизму та індуїзму. В Європі вегетаріанство з'явилося на початку 19 століття в Англії. Поширилось це захоплення завдяки буддистським вченням, з якими колонізатори познайомилися в Індії. В Англії ж було засновано й перше Вегетаріанське суспільство (в 1847 році), і сьогодні тут проживає найбільша кількість прихильників вегетаріанської дієти (близько 6% від загальної чисельності населення).

В наші дні рух громадськості за вегетаріанський спосіб життя набирає обертів. Й важливий не лише моральний аспект, яка засуджує умертвіння будь-яких тварин - від риб до ссавців заради їжі. Річ у тому, що на вирощування тварин витрачаються колосальні ресурси - земельні, матеріальні, енергетичні й природні. Усе більше людей проповідують вегетаріанство, а отже абсолютно відмовляються від будь-яких продуктів тваринного походження, включаючи яйця і молочні продукти.

Якщо для людини вегетаріанство - питання вибору, то для багатьох тварин - це звичний спосіб життя. Йдеться про травоїдних ссавців. Чимало з них пристосувалися до поїдання їжі, яку дають чагарники й дерева, тому, окрім свиней, травоїдні ссавці - вегетаріанці. Трава, гілки, листя, плоди - груба, насичена клітковиною їжа, але її навкруги вдосталь. У процесі еволюції травоїдні тварини по-різному розв’язували проблему її засвоєння. У коня, тапіра й носорога є висококоронкові зуби для ретельного пережовування їжі, які безперервно ростуть у міру стирання до самої старості. У слона одночасно функціонують лише чотири величезних зуби, що працюють як жорна. Зношуючись, вони замінюються новими.

Коням, тапірам, слонам під час випасання потрібно не поспішаючи прожовувати зірвану траву й ковтати. А ось жуйні (ряд Парнокопитні) і верблюди (ряд Мозоленогі) на випасі поводяться інакше. Вони квапливо щипають траву і ковтають її трохи прожувати. Потім влаштовуються на відпочинок, під час якого, неквапливо відригуючи, заново пережовують зібрану в шлунок їжу. З цим пов'язано складна багатокамерна будова їхнього шлунка. А ось хто лінується пережовувати, так це бегемоти. Роботу по перероблюванню грубої їжі виконує їхній трикамерний шлунок.

Для отримання якомога більшої кількості поживних речовин травоїдні долучили мікроорганізми, які «спеціалізувалися» жити в кишківнику цих тварин і своєю життєдіяльністю роблять їжу доступною для засвоєння.

Розмірковуючи про користь чи шкоду вегетаріанства цікаво згадати про наших родичів приматів. У більшості приматів раціон досить вегетаріанський. Основу харчування складають різні плоди, насіння, горіхи, молоді пагони з листям, бруньки й квітки. З молодих стовбурів здирають кору заради соковитого камбію. У деяких місцях викопують різного роду бульби й цибулини. Не впускають нагоди зруйнувати стільники диких бджіл заради живильного меду. Величезні горили - практично чисті вегани! Зате орангутанги, шимпанзе і бонобо за першою-ліпшою нагодою намагаються таки роздобути собі чогось «скоромного». Найчастіше це бувають кладки яєць в знайдених пташиних гніздах, скупчення комах (терміти в період літа або розорення мурашників), ловля деревних ящірок і ропух тощо. Шимпанзе не упускають  нагоди вполювати дичину побільше. Проте, частка тваринної їжі становить всього кілька відсотків від загальної маси рослинності, яка з'їдається.